Радіоаліна #4: німці і Норвегія

Якось так склалося, що #радіоаліна складається майже виключно з музикантів з німецькомовних країн, тому я з задоволенням продовжу в тому ж дусі. Почну з Love A, бо вже два випуски підряд намагаюся вам про них розповісти. Манера співати місцями нагадує Тілля Ліндеманна, а вокал – Blue October.

“Їх дні – як стіна, тверді і білі, коліна і мозок – слабкі, залишається єдине питання, коли з них вистачить? Їх шрами з часом загояться, але холодний страх залишиться назавжди. Залишається одне питання: коли з них вистачить, якщо це взагалі колись станеться?”

Тиждень тому я показувала вам фото з дрезденського концерту берлінців Snøffeltøffs, тому перший гурт, який придумався для цього випуску #радіоаліна, навіявся сам собою. Половина (а їх там аааж двоє) Snøffeltøffs прийшла туди з такого собі гурту Chuckamuck. Яблуко від яблуні впало недалеко, але в Chuckamuck співають більш розбірливо і (здається, виключно) німецькою. Вони самі себе якось назвали дитячим кантрі, хоча потім і забрали свої слова назад.

Продовжимо з гуртами з дитячою музикою і дивними назвами. Є такий собі гурт KAKKMADDAFAKKA. Не знаю, навіщо так називатися, якщо ти плануєш розповідати про свій гурт іншим людям, своїм дітям і внукам, але навіть не зважаючи на це, у них є відео, яке має майже два мільйони переглядів. До речі, ці хлопці – (у якості вийнятка) норвежці (особливо судячи з частки блондинів у їх колективі), а їх традиційний склад з п’яти людей на живих виступах інколи розширюється до дванадцяти.

Одними з сусідів Chuckamuck по лейблу є такі собі Mittekill – приємна музика з легким привітом дойчроку і Kraftwerk (і може зовсііім чучуть She Wants Revenge? але це мені могло здатися) Інколи в діло ще йде гармошка, а ви ж знаєте, що я до них нерівно дихаю.

Насамкінець дарую вам найкрасивішу пісню і найкрасивіше відео сьогоднішнього випуску – Scooter Accident від Sizarr.
У цих німців досить стрімка кар’єра – спочатку їх протягом кількох років було двоє, але коли прийшов новий вокаліст, їх в перший же рік спільної праці запросили на MELT! Festival, згодом вони вже тільки так розігрівали концерти Woodkid’а, Vampire Weekend i Editors у всій Європі, а також успішно відіграли на SXSW. Музика в них красива, спокійна, напівелектронна, напів-пост-панкова, хоча ось у цьому красивенному треці є ці відчайдушні звуки на 4й хвилині, коли він падає з мотоцикла (див. назву), від яких мурахи шкірою, і які відчуттями нагадують криваве інтро до IAMX-івських Music People.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s