Радіоаліна #3: довговолоса музика

Доброго дня, в ефірі черговий випуск #радіоаліна. Почну з легенького.

Suns of Thyme (Берлін) – красива, довговолоса музика зі співаючим барабанщиком і, як сказав хтось із focus.de, п’яними гітарами. Окрім того, що вони передають привіти 80-м, там ще трошечки шуґейзу (дефініцію якого я собі ніяк не складу), психоделіки i підліткового впливу Pink Floyd i Joy Division.

На цьому мої жанрові відхилення закінчилися. Представляю вам німців Monoshoque – вони саме краудфандять дебютний альбом, їздять в тури зі своїм пост-роковим вокалом і, звичайно, постять котиків. В намаганнях їх асоціативно описати я застрягла між Stereophonics і Starsailor, хоча воно, мабуть, ні те, ні інше.

Ну і без напіврадикального панку, звичайно, не обійдеться. Rogers з красивим кліпом і свободолюбивими рядками закликають до повстань і змін. Про свободу, спротив і те, що зміни можуть початися з одної людини, але сильні ми тільки разом. Але не мені вам про це розповідати, if you know what I mean.

Австрійців Vormärz відкрила для себе буквально дорогою до цього посту. В кліпі – бобслей, в пісні – яблучний штрудель і жовтий сніг (уж люди з Тіролю повинні знатися як на першому, так і на другому і третьому). На слух – як дитячий варіант гурту Wanda – миліший, без дебошу і алкоголю – і три прихлопа а ля все британське, а якщо конкретно, то You Should Be Glad… братів The Family Rain. Ніколи не знала, що таке аустропоп, але, здається, оце воно.

І нарешті гордість #радіоаліна номер 3 – німці Schmutzki – панчата, які люблять знімати кліпи в маленьких червоних закритих просторах, не хочуть зброї, хочуть скасувати зиму, миру і любові для кожного з нас, мавп, а для себе, по скромному, – тільки багато-багато пива.

Вишенькою на цьому капкейку німецького панку послугують ті ж Schmutzki, однак не такі вже брудні, як про них каже їх назва (Schmutz = бруд), а милі (милі панки – наше все!), баладні, ностальгійні, з комбіком на шиї і в шапочці; про те, що всі ми колись були панками і скейтерами, і немає нічого кращого за це; про те, що всі ми в молодості шукали проблем на свою голову (хоча хто на що), отримували піндюлєй, але ніколи не кидали своїх. І вже ніколи не буде так, як колись, але байдуже, бо завжди можна зробити вигляд, що всі ці роки зовсім не минули:

Advertisements

One thought on “Радіоаліна #3: довговолоса музика

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s