Радіоаліна #2: ще більше німецької музики

Слухаючи мої невпинні теревені, вам може здатися, що в Німеччині існує тільки реп, тому я буду продовжувати доводити вам протилежне, а також те, що музика там не вся німецькомовна і не звучить як промова наці.

Почну підбірку з LOT – моїх часткових земляків із Лейпцига, яких це місто, вочевидь, більше надихає, ніж мене, і вони не раз у своїх піснях звертаються до нього і його сходів сонця. Їх музика – електроніка з почуттям свободи, коли ти збираєш речі, заправляєшся, радіо на повну гучність, і їдеш світ за очі; цілу ніч до ранку блукаєш містом, радієш дрібницям і дурницям, яких так багато у цьому замріяному відео. Поки що вони мають лише один ЕР Warum soll sich das ändern?, але вже в квітні обіцяють перший альбом 200 Tage.

Це місто, ми гуляли ним цілу ніч, чому це повинно змінитися? Почуття, коли ти смієшся, коли ти плачеш, воно існує тільки зараз, в цій миті, то чому ж це повинно змінитися?

Вокал австрійців Olympique мені місцями нагадує Ґая Гарві з Elbow і зовсім не стикується з юним ликом вокаліста, а відео зняте щонайменше у Хорватії і Боснії на локаціях з красивенними і дещо космічними комуністичними монументами.

Ну і музика в них, звичайно, ❤

Vierkanttretlager я відкрила для себе з другої спроби. Першою їх піснею, яку я почула, була Krieg&Krieg (Війна і війна), яку ви знайдете трошки нижче, бо я вирішила вас нею не лякати і запостила лише з порівняльно-пізнавальною метою. Поділитися в першу чергу я хочу цим шматком добра:

Про що б я не думав, зрештою, я завжди думаю про тебе…

Насправді це не їх пісня, а кавер на чудесних Element of Crime, вокаліст яких – Свен Реґенер, автор одної з моїх найулюбленіших книг, Herr Lehmann. Живе ця пісня на їх Shanty Chor EP, записаному з моряцьким хором Гісфельда. Тому краща вона за оригінал завдяки хоровому співу (який я так люблю), і гармошка тут якась бадьоріша. Гармошки у них є і у власних піснях. А, як відомо, все можна слухати, якщо там є гармошка.

Vierkanttretlager теж обіцяють альбом, ледь не в той же день, що й LOT. От тільки з няшек з гармошками вони раптом перетворилися на відголосок Механічного апельсина з ліво-анархічним ухилом і вище згаданою піснею Krieg&Krieg.

AnnenMayKantereit – тут теж сюрприз із співвідношенням віку і статури вокаліста з його потужним голосом, а тексти при цьому прості, красиві, життєві, під гітару і також під гармошку. В повному складі ще й під клавішні і контрабас.

Ти більше не розповідаєш, куди ти йдеш, а коли ми бачимося, мені важко спитати. В твоєму житті тепер нові люди, які знають тебе краще, і ночують у тебе після вечірок… А мене ти знаєш лише таким, яким я був раніше – червоні очі і довге волосся… 

Steaming Satellites – австрійці з англомовною музикою, назва яких мене дещо відлякала спочатку, але найперше відео, що трапилося мені на їх фейсбуці, – їх пісня у фільмі Das Finstere Tal (Темна долина), який нещодавно переміг аааж у восьми номінаціях Австрійської кінопремії. Я вирішила, що, напевно, погану пісню в таке призоносоне кіно не візьмуть, послухала і не пошкодувала. А там ще й гармошка і Тобіас Моретті – комісар Мозер, якщо пам’ятаєте, – ну а про гармошку я вже писала.

Advertisements

2 thoughts on “Радіоаліна #2: ще більше німецької музики

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s