Берлін: 15 жовтня, день п’ятнадцятий

Якщо пам’ятаєте, у мене там незакритий ґештальт був по ідеальній книгарні і власнику Роману. То я, доперекладавши серію «Кобри», яка була ще на вчора, зібралася на Варшауер штрасе в Shakespeare and sons. У вікно крізь білі штори лупило сонце, тому сьогодні вирішила ризикнути піти в светрі, без куртки. Дорогою до ес-бан все крутила в голові, звідки ж я знаю цю Варшауерштрасе, але чому не пам’ятаю, як вона виглядає? Думала-думала, зупинилася аж на першій сходинці спуску на перон – табло показувало не розклад, як зазвичай, а оголошення про те, що сьогодні станція Шенгаузер Аллее не обслуговується у зв’язку зі страйком машиністів локомотивів. Meh. Вирішила їхати до Александерплатц, а там пересісти на щось до Варшауер Штрасе – з Александерплатц можна доїхати будь-куди. But no. Приїхала, піднялася на перон ес-бану, подивилася на натовп, що чекав на поїзд, який через страйк їздив без розкладу, спустилася назад в метро. Там на пероні танцювала якийсь бальний танець баришня років сорока, в навушниках, розтавивши руки, наче танцює в парі. Навколо неї утворилося коло – всі оминали, аби не зачепила. В вагоні вона вирішила сісти прямо біля мене і продовжити танці сидячи, якось так зухвало відбиваючи ритм на своєму стегні. Спочатку вона ще зняла навушники і спитала щось у чоловіка, який сидів навпроти нас і читав «Нарцис і Златоуст» Гессе. Вочевидь, вона питала щось про книгу – я сама не розчула крізь свою музику, однак чоловік ніяк не відреагував і absently підняв голову лише тоді, коли вона вже знову вдягла великі навушники. Баришня тим часом продовжувала дуже вичурно відбивати ритм рукою на стегні, киваючи головою в такт музиці. На її обличчі чомусь світилася така зухвалість і зверхність, зараз, які тоді, коли вона танцювала на пероні – взагалі не люблю таку поведінку, особливо з таким виразом обличчя, ніби весь її погляд і покрути рукою, якою вона відбивала ритм, був для того, щоб показати, що вона вміє ось так і ось так, і я така кльова, і так танцюю. Баришня, до того ж, була не красуня, тому в комбінації з поглядом нагадувала Цахеса.
Врешті-решт, я з двома пересадками таки доїхала до Варшауер штрасе, вийшла зі станції, і тут it dawned on me. Тут знаходиться зал, в якому колись грали 30 Seconds to Mars – Astra Kulturhaus, на піддонах і болоті, просто я цю місцевість ніколи не бачила при денному світлі. Посеред мосту через рейки милий панк з зеленим волоссям спитав, чи не буде в мене запальнички.
Shakespeare and sons я знайшла майже в кінці вулиці, за декілька кварталів від Карл-Маркс-Аллее. Цей магазин більший за той, що в Пренцлауер Бергу, але не такий красивий. Нагадує центральну аптеку, яка була раніше навпроти Оперного в Києві там, де зараз «Катюша» – продовгуватий зал з полицями, наче з часів НДР. Тутешні продавчині не перейшли зі мною на німецьку, як це зробила дівчинка в Пренцлауерській книгарні, а попросили мене перейти на англійську – мене це дещо роздратувало і здивувало, не розумію, що у них за корпоративна політика така (дівчата – не німкені, примред). Шеф Роман, вочевидь, досі не приїхав у Берлін, тому вони прийняли мій CV, який я нашвидкоруч переклала і роздрукувала в копішопі за декілька кварталів, і сказали, що передадуть боссу: «Наразі ми наче нікого не шукаємо, але якщо ти справді хочеш тут працювати, то залиш друковане резюме, ми передамо». Сподіваюся, якщо всесвіт вже наполовину справдив одну мою маленьку мрію, то ще трошки піднатужиться і доведе благе діло до кінця.
З болем згадуючи мої дві пересадки і турне через півміста на метро, я вирішила, що ну його, піду пішки по Карл-Маркс-Аллее, яка прямо-прямісінько веде до Александерплатц. З обох боків там радянського типу будинки, побагатше – строгі, кам’яні фасади виглядають дещо важко, всотавши десятиріччя історії, лише де-не-де на вікнах виднілися вивішені вазони з фуксіями – і попростіше, які нагадують панельні будинки в Києві, тільки трошки оновлені, але так само було видно, що стелі там низькі. Дорога на Карл-Маркс-Аллее широчезна, мабуть, ширша за проспект Перемоги, посередині окрема смуга, відведена під парковку. З обох боків доволі зайняті велодоріжки – слухаючи Royal Blood, розглядала, як по-різному їздять різні люди, залежно від постави, моделі велосипеду, як горбляться чи тримають спину прямо, хто дуже впирається у кермо і переносить вагу зі спини на руки. Повз проїхала пара – чоловік вчив дівчину їздити на велосипеді, тримаючи її за куртку на спині, а вона їхала, не крутячи педалі. Я згадала, як так і не навчилася їздити на велосипеді, бо не можу втримати рівновагу.
Дійшла до Александерплатц, у айпода сіла батарея, та і в мене теж. Ховаючись у шарф від вітру, пішла через нічим не відгороджені трамвайні рейки до метро. Вдень в поїзд можна було хоча б більш-менш зайти, ввечері ж метро через страйк заполонило стільки людей, що в маленькі вагончики було ледве втиснутися. Добре хоч, що на Александерплатц людей зазвичай виходить, як на станції «Майдан Незалежності», тому я встрибнула свою U2 в напрямку Панкова і притулилася в кутку. Через цю всю ситуацію з транспортом машин на дорогах теж помітно побільшало – ледь перейшла дорогу, вийшовши з метро біля свого дому. Біля виходу з метро, що далі від перехрестя зі світлофорами, «вулиця» під мостом-метро відгороджена парканами аж до наступного перехрестя, але хтось завбачливо зняв верхню трубу, щоб можна було переступити нижню і перебігти дорогу в непризначеному місці, і поклав її поряд з парканом.
Не ївши цілий день, згадала, що холодильник-то зовсім пустий, зайшла в супермаркет. В «Кайзерс» знову вечірні черги, полиця з Ріттершпортами як після торнадо – вони зараз по акції 0,99 замість 1,50.
Вдома мене чекав лист від хазяйки квартири: «Аліна, завтра о сьомій ранку привезуть холодильник і полиці для дисків, сподіваюся, ти ще будеш дома в цей час». Mmbut of course. Поговорила щойно з мамою по скайпу: «Мам, передавай всім привіт від мене! – А ти хоч на відкриття виставки голову помий».

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s