Берлін: 1 жовтня, день перший

Вийшовши з автобуса, трошки ледь не вмерла – заглядаю в багажник, а рюкзака немає. Обійшла автобус, бачу – лежить нещасний на пузі на брудному пероні. Подумалося, що якби він зовсім зник, то зрештою я би пережила, чомусь найбільш шкода стало впаковану в ньому в рулон із светрів пляшку вина для Оксани. Підняла свого велетня і, обвішавшись з обох боків двома рюкзаками, пішла до метро. В метро переді мною постала перша дилема богемно-бомжацього життя в Берліні. Проїзний на місяць коштує 78 євро. В гаманці в мене лежали 300, викладати таку суму за один раз я була не готова. Хоча це і вдвічі дешевше, ніж купляти щодня денний проїзний за 6. Decisions, decisions.

Чекати сусідку фрау Баєр я вирішила за перекладом в кафе неподалік дому. Вай-фаю немає, але хоч розетка і чай. Хвилин за 15 після мене в пусте кафе заповзла дуже старенька бабусенька , опираючись на каталку з корзинкою і дзвоником, як у велосипеда. Замовила дрібничку поїсти і склянку води. Власниця кафе, Інґрід, пішла на кухню виконувати замовлення. За декілька хвилин повернулася, бабусенька повернулася до неї:
– А принеси мені пива. А то вода щось така собі.
Зайшла дівчинка років 19-ти в квітчастих кедах і з пакетом. Оглянула кафе і, не побачивши обслуги, вийшла. Хвилин двадцять ми так і сиділи з бабусею, у відносній тиші – грало радіо – я за перекладом, а вона – за пивом, аж знову зайшла дівчинка в квітчастих кедах і з пакетом.
– Скажіть, а у вас є морозиво?
Власниця Інґрід виглянула з-за прилавка.
– Є, – і назвала декілька видів.
– У мене алергія на яйця. В ньому є яйця?
– Не знаю, але думаю, що є. Зараз подивлюся.
Не знаю, чи виявила вона в морозиві яйця, але дівчинка таки замовила одну кульку.
– З вас вісімдесят центів. Дівчинка дістала монетки і, стиснувши їх пірамідкою між пальцями, протягла через прилавок.
– А можна чек?
– Ти хочеш чек на вісімдесят центів?
Дівчинка розгублено кивнула, всі замовкли, по радіо заграли Boney M. Потім втретє розповіли про бомбу, яку знешкодили сьогодні в Берліні в Шпандау. Вона важила 70 кілограм, через неї довелося зупинити рух літаків у Теґелі. Тим часом бабуся розплатилася – 12,10 – вийшла, опираючись на каталку з корзинкою і дзвоником, як у велосипеда, і сіла в таксі. Щоб я так жила я свої дев’яносто.

У мене тут в серії «Кобри 11» страшна злива, Тома в кінці уб’ють, я хоч і перекладаю, але так захоплено дивлюся, що підняла очі від екрану і подивилася у вікно в повній впевненості, що там теж дощ. А ось і сцена вбивства Тома, а я сиджу і дивлюся крізь одне напіввідкрите око, як тоді, коли на чемпіонаті світу у 2006 році Швейцарія била нам пенальті. Правда, все одно нічого не зрівняється з серією «Комісара Рекса», в якій вбили Петера Мозера, я тоді проплакала цілий вечір. Папа мені за столом на кухні пояснював геометрію (я була класі в сьомому), а я настільки страждала, що нічого не слухала і писала його ім’я з сердечками навколо на чорновику поміж креслень. Так от, Тома вбили, ще й виявилося, що серія подвійна. Жизнь – боль.

Вечірня частина мого плану захоплення Берліна на перше жовтня також включала сюрприз для Оксани. Тому я приїхала до неї додому без попередження, подзвонила в домофон, мені, звичайно, ніхто не відповів. Знаєте, як кажуть, дім там, де вай-фай під’єднується автоматично, так от у мене вай-фай автоматично під’єднується до мережі Оксаниних сусідів. Тому я сиділа на бровці в Баугофштрасе в компанії закритої пляшки шардоне і чекала Оксану, переписуючися з Аньою Вернидубовою і чекаючи інстаграм. Тим часом Оксанина сусідка виглянула з вікна:
– Ви когось чекаєте?
– Оксану.
– Вона буде пізно.
– Не страшно, я почекаю.
Вікно закрилося. За хвилину в під’їзді загорілося світло, двері відкрилися, в них вийшла сусідка:
– Чекай, а я ж тебе знаю, це ж тебе я колись закрила в квартирі.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s